Виникають питання, зателефонуйте нам і ми проконсультуємо Вас та надамо найкраще рішення
0 800 50 50 88 +38(050) 811 0751 +38(096) 157 4416 +38(093) 816 7699
UK
EN
Забронювати
повернутись назад

ЄВРЕЙСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ

Старовинне єврейське кладовище у Сатанові розташоване за межами містечка, приблизно в 500 метрах від міської брами, на клиноподібному пагорбі, що височіє над Збручем і тягнеться уздовж дороги на Кам’янець-Подільський.

Традиційно іудейський цвинтар розміщували за річкою, що символізувало відділення живого від мертвого. Зокрема, у Сатанові від містечка його відділяє безіменний струмок. Крім того, цвинтар обов’язково мав бути на височині, щоб на неї було важко підніматися, і люди не прагнули «якнайшвидше» там опинитися. Правда, православні українці та поляки-католики трактували такий вибір місця для цвинтаря по-іншому: мовляв, хитрі євреї навмисне ховають своїх небіжчиків ближче до неба, аби в день Страшного суду вони чимдуж  зайняли чергу в перших рядах.

З пагорба, на якому розміщено Сатанівський єврейський цвинтар, відкривається чудова панорама містечка та його околиць.

Протяжність кладовища сягає близько 500 метрів з півночі на південь, а ширина – близько 200 метрів. Подекуди збереглися фрагменти кам’яної стіни, що колись оточувала цвинтар.

За хронологією поховань чітко розмежовуються дві дільниці: стара, де є близько 500 надгробків XVI–XIX століть, багато з яких заховалися в заростях, і нова дільниця, відділена від старої переліском. Тут близько 3000 надгробків кінця XIX – XX століття.

Найдавніша частина кладовища розташована на південно-східному схилі пагорба, зверненому до Збруча.

Найстаріший із п’яти виявлених надгробків XVI століття – з часу  утворення єврейської громади Сатанова – датований 1576 роком. Найстаріші надгробки – це прямокутні стели без декору. Вони нагадують надгробки того ж часу з Німеччини, Польщі та Чехії. Тексти на стелах збереглися лише частково, але на деяких можна розрізнити дати народження та смерті, а також імена перших єврейських поселенців Сатанова: Моше, Цві, Менахем, Хана –  дочка Шмуеля.

Надгробки першої половини XVII століття, як і пам’ятники XVI століття, розташовані досить щільно. Деякі з них дослідники виявили під шаром дерну, що дало змогу запобігти їх повному чи частковому руйнуванню. Фасади ретельно оброблених стел розділено на дві частини: вгорі розміщено символічний образ, знизу – епітафію. В оздобленні могильних плит дослідники переважають кілька мотивів: дерево з плодами, виноградні грона, риби з левиними головами, гірлянди. На стелі 1638 року зображено жест благословення піднятими вгору руками зі складеними пальцями особливим чином (так зване «благословення коганім»). Таке зображення – одне з найстаріших у Східній Європі. Під цим каменем поховано юнака з роду первосвящеників.

Нова частина цвинтаря — це одноманітні ряди невисоких надгробків із напівкруглими завершеннями. На пласких рельєфах, зроблених за трафаретом, подекуди збереглись сліди фарбування. На чоловічих надгробках зображено, як правило, лева, що лежить, а на жіночих — птаха та менору з п’ятьма ріжками. Проте, і в цій частині цвинтаря трапляються оригінальні мотиви в оздобленні пам’ятників. Так, на надгробку, що встановлений на могилі людини на прізвище Елефант, висічено образ слона. Це рідкісний для пізньої епохи приклад дотримання старовинної традиції: асоціювати ім’я покійного із зображенням відповідної тварини.

На нову дільницю цвинтаря перенесено останки євреїв Сатанова, що загинули в роки Другої світової війни. За межами цвинтаря розташовано братську могилу членів громади, які померли під час епідемій.

Забронювати