Сатанівський замок

Пам’ятка містобудування та архітектури України національного значення, фортифікаційна споруда розташована у північній частині Сатанова, на високому пагорбі біля річки Збруч. За планом він п’ятикутний, не зовсім правильної форми: три сторони завдовжки приблизно по 105 м, четверта – 85 м, п’ята (південна) – 65 м. Вся площа замку займала приблизно 1,5 га. На всіх рогах п’ятикутника були башти, а між баштами – мури. На сьогодні збереглася східна башта та рештки двох башт, розташованих безпосередньо над Збручем. Дві башти з боку містечка зруйновано.

Опис

Мури, що з’єднували башти, були подвійні: крім зовнішніх, були внутрішні, що йшли паралельно до зовнішніх. Внутрішні мури стояли на валу, тому були вищі від зовнішніх. Вали, на яких стояли внутрішні мури, відокремлювалися від зовнішніх ровом. Рови були також і ззовні – за мурами. Внутрішні мури не збереглися; тільки подекуди на валах видно їхні сліди. Зі сторони замку, що виходить над Збруч, мури були одинарні, бо тут, завдяки стрімкій горі, підступ до замку захищала сама природа. У деяких місцях висота стін доходила до 10,5 метрів.

Башти, що стояли ззовні на рогах замку, були чотиригранні й далеко виходили за лінію мурів, і тільки одним своїм рогом входили в кут замку. Ширина граней башт становила близько 8,5 м. Башти триповерхові; долішній поверх значно ширший від інших двох. У долішньому поверсі де-не-де є амбразури, в середньому – по 4 амбразури з кожного зовнішнього боку, а на третьому поверсі – по два невеликих вікна з кожного боку.

Блоки будівлі настільки правильної форми й однакові за розмірами, що здалеку нагадують цегляну кладку

На розі замку з південно-східної сторони на лінії внутрішніх стін збереглася кругла башта, що споруджена задовго до відомих документальних згадок про поселення. Ця башта – унікальна пам’ятка архітектури – досить рідкісний зразок мурованого будівництва часів давньої Руси-України. Її бійниці ззовні дуже вузькі, а з внутрішнього боку розширюються – щоб зручніше було стріляти з лука.

За переказами, в селі Калагарівка, на Тернопільщині, що розташоване на правому березі Збруча, є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча – до Сатанівської фортеці.

Літопис

Точна дата спорудження замку в Сатанові невідома. 2004 року історик Микола Петров обережно зауважив: «Не виключено, що десь у другій половині XV – на початку XVI століття у Сатанові було зведено замок». Набагато категоричніше висловилися архітектор-реставратор Євгенія Пламеницька, яка 1986 року стверджувала: «Замок збудовано в XV столітті на місці більш ранніх укріплень XIV століття. Наприкінці XVI століття замок розширили, він набув п’ятикутної в плані форми з кутовими п’ятигранними баштами».

Попри наявність замку, місто не раз нищили татари (у 1528, 1530, 1617 роках), у середині XVII століття захоплювали козаки й опришки, а 1676 року здобули турки.

1711 року російський цар Петро I, їдучи після невдалого Прутського походу на лікування водами в Карлсбад (нині Карлові Вари), був проїздом у Сатанові й гостював у Сатанівському замку в його власника – великого коронного гетьмана Адама Сенявського. Збереглася згадка про те, що цар жив у будиночку, який стояв біля замку. В тому будиночку на камені було вибито російський герб на пам’ять про перебування там царя.

24 серпня 1711 року в Сатанові проїздом побував дацький посланник при Петрі I Юст Юль. Він занотував у щоденнику: «Це добре облаштоване місто. Воно укріплене старовинними мурами та баштами».

1899 року біля руїн замку з боку містечка збудували цукроварню, а в самому замку розмістили водогін, що тягнув воду зі Збруча й подавав її наверх до фабрики. 1924 року місцева влада ухвалила знести Сатанівську фортецю, бо вона нібито загрожувала людському життю, але Всеукраїнський центральний виконавчий комітет ту постанову скасував і наказав реставрувати фортецю, для чого асигнував 5 тисяч карбованців. Проте реставрацію не було зроблено.

24 серпня 1963 року постановою Ради Міністрів Української РСР до списку пам’яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, занесено Сатанівський замок, а також ще дві оборонні споруди містечка – міську браму та синагогу.

23 червня 1989 року затверджено герб Сатанова, одним з елементів якого є золота стіна фортеці з баштами (автор герба – Борис Борисович Шулевський).