Синагога 1532 р.

Сатанівська синагога — пам’ятка містобудування та архітектури України національного значення.
Точна дата спорудження синагоги невідома. За однією версією, її зведено у 1514 році, за іншою – вона датується 1532 роком. Побудована у стилі ренесанс. Кам’яна з контрофорсами, прикрашена аттиком з бійницями та арками, вона височіла на пагорбі та слугувала оборонним об’єктом для захисту околиць містечка від непроханих «гостей».
Висота будівлі – 10 метрів, а підлога знаходиться набагато нижче рівня поверхні землі. Існує два пояснення такій характерній особливості будівництва культової споруди. Відповідно до однієї версії, за часів Речі Посполитої було заборонено будувати будь-які храми вищими за місцевий костел. За іншою версією, це зроблено, аби обстановка відповідала відомій молитві «з глибин землі до тебе звертаємося, Господи…» Проте Сатанівська синагога була не лише культовою спорудою, де проводились релігійні обряди. У ній збирались жителі громади, здійснювалось судочинство.

Першу генеральну реконструкцію синагоги було зроблено у 1754 році. Про це свідчить напис на картуші над входом. Саме тоді було вимуровано новий Арон – Га-кодеш – так званий «Ковчег Святині», арку, у якій зберігались сувої Тори. Сама символіка «арон-кодешу» доволі цікава: він увінчаний короною – символом Господа, леви внизу символізують єврейський народ, а колони – це згадка про зруйнований Єрусалимський Храм.
«Арон-кодеш» майже повністю зберігся до наших днів. Подекуди на ньому досі є залишки фарби. Інша доля спіткала внутрішнє оздоблення храму. У 1930-1970-х роках за радянських часів у приміщенні колишньої синагоги було облаштовано зерносховище. Через значні перепади вологості штукатурка, прикрашена барвистим орнаментом, майже повністю облетіла.
Понад півстоліття синагога не використовувалась та поступово руйнувалась. Небайдужі жителі громади самотужки доглядали за будівлею, аби не допустити зникнення юдейської святині. У 2015 році завдяки меценатам, а також зусиллям польської та єврейської общин, пам’ятку архітектури було повністю реставровано, а також впорядковано територію навколо неї. Поряд було зведено мікву для священного омовення, відповідно до заповідей Тори.

Як і будь-яка пам’ятка з понад півтисячолітньою історією, Сатанівська синагога оповита легендами та переказами. Варто лишень згадати про наречених, страчених козаками Богдана Хмельницького, про таємничі голоси, що шепочуть молитви вночі, звертаючись до Господа про помилування та спасіння…
Не вщухають розмови щодо таємничих ходів, що ведуть з підземелля синагоги у невідомі світи. Одні стверджують, що підземний хід веде до замку, розташованому неподалік за містечком, інші кажуть, що він пролягає під Збручем та має вихід далеко на Тернопільщині. Навіть існує припущення, що хід із підземелля Сатанівської синагоги пролягав аж до самого Єрусалиму…
Дослідження підземних ходів досі тривають. Колись і вони розкажуть нам свою історію…